Отже, Великий шовковий шлях є системою караванних доріг, яка існувала з кінця II ст. до н. е. до XVІ ст.

Найвідоміший «шовковий шлях» — це шлях, рух яким почався в 138 році до н. е., коли із адміністративної столиці Сіань вийшов перший посольський караван, що супроводжував князя Чжан Цяня, якого імператор У-ді послав у країни Заходу з метою об'єднання зусиль з державами Центральної Азії у боротьбі проти кочових племен.

Археологи: Великий Шовковий шлях був прокладений пастухами понад 4000 років тому На думку вчених, саме скромні пастухи, а не воїни або купці змогли зав'язати тісні культурні та біологічні зв'язки між Сходом і Заходом. Тут перетиналися цивілізації. Розквітали і перетворювалися на руїни міста.

Шовковий шлях проходив через багато міст, тому було б неправильно не включати Африку та її міста. Східним кінцем Шовкового шляху є нинішній Китай, а його головний західний кінець – Антіохія. Шовковий шлях, це рух, який розпочався приблизно з часів династії Хань, коли правив імператор У-ді.

З назви можна було б припустити про якусь потужну магістраль, проте, як зазначають історики, Великий шовковий шлях був схожий на дерево з розгалуженим віттям, адже маршрутів було багато. Таким чином, до торгового круговороту було долучено велику кількість міст.

Офіційна назва країни – Китайська Народна Республіка, КНР (People's Republic of China).





Вели́кий шовко́вий шлях (кит. трад.: 絲綢之路; піньїнь: Sīchóu zhī lù; монг. Tôrgan Jam) — це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виникнув у перші сторіччя до нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.…